Зареєструватись    Увійти
Авторизація
» Закордонний досвід » ВИТЯГИ ІЗ ВИДАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛКИ СТУДЕНТІВ (ESU) “БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС ОЧИМА СТУДЕНТІВ”

ВИТЯГИ ІЗ ВИДАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛКИ СТУДЕНТІВ (ESU) “БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС ОЧИМА СТУДЕНТІВ”

Категорія: Закордонний досвід
ВИТЯГИ ІЗ ВИДАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІЛКИ СТУДЕНТІВ (ESU) “БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС ОЧИМА СТУДЕНТІВ”
(“Bolonga With Students Eyes”, 2007)

Переклад з англійської мови здійснено
Комітетом підтримки студентського самоврядування у рамках проекту
“Міжнародний досвід участі студентського самоврядування та його структур у формуванні та реалізації молодіжної політики на рівні адміністративно-територіальних одиниць та держави”, що реалізовується Комітетом підтримки студентського самоврядування у партнерстві із Інформаційно-правовим Центром “Наше право” за підтримки програми “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження”.
При передруці використання посилання є обов’язкове.


Розділ ІІІ. Участь студентів.


Важливість участі студентів у Болонському процесі визнано міністрами вищої освіти ще на конференції міністрів у Празі. Потреба участі студентів з метою успішного впровадження Болонського процесу визнана, а у практику втілюється через участь ESIB (Європейської Спілки Студентів – прим. пер.) в робочій групі щодо впровадження Болонського процесу, її групах та численних семінарах. Більшість урядів та консультативних органів підтримують та намагаються сприяти ESIB у активному партнерстві у процесі. Цей розділ більше стосується того, яким чином функціонує принцип участі студентів на національному та інших рівнях в країнах-учасницях процесу та здійснюється щоденна діяльність студентів. І картина на національному та інших рівнях є різноманітною та менш позитивною, аніж на європейському рівні.
Висновки
На жаль, немає суттєвого покращення ситуації із участю студентів у порівнянні із 2005 роком. Невелика частка країн прозвітувала, що справді існувала хороша ситуація уже у 2005 році, переважно це країни Балтики, Фінляндія, Франція, Норвегія і Швеція. Проте водночас у деяких країнах вона погіршилася, таких як Австрія та Німеччина, а в інших нічого не змінилося, таких як Хорватія, Угорщина, Італія чи Іспанія. Відсутність суттєвого покращення стосується різних аспектів, у тому числі участі студентів у процесах оцінки якості освіти. Це питання обговорюється більше у розділі щодо забезпечення якості освіти, а також участь студентів у запровадженні освітньо-кваліфікаційних рівнів обговорюється у відповідному розділі цього видання.
Загалом студенти мають бажання посилювати участь на рівнях та групах, які займають найвищі рівні. У кожній країні це визначається по-різному. Так виглядає, що більше студенти представлені на найвищому рівні у вищому навчальному закладі, з меншими можливостями на національному рівні програм, курсів та факультетів. Більше того, національні об’єднання студентських самоврядувань висловлюють думку, що представники студентства є більш незалежні у національних органах та найменше на рівнях факультету, програми чи курсу. Щодо рівня вищих навчальних закладів помітним є поділ на Схід та Захід, де Східноєвропейські національні об’єднання студентських самоврядувань звітують про меншу незалежність на рівнях ВНЗ, ніж Західноєвропейські.
Що стосується питань законодавства та відношення власників ВНЗ, викладачів та адміністрацій ВНЗ, про які звітувалося у 2005 році, ці проблеми повинні бути ліквідовані сьогодні. Питання участі студентів є предметом розмови у Болонському процесі із 2001 року, тому не є прийнятним те, що ми надалі бачимо ті ж проблеми із законодавством та відношенням урядів та викладачів до участі студентів у 2007 році.
Тому рекомендації у цій сфері є такими ж як у 2005 році.
Рекомендації:
 Ліквідувати нестачу правового регулювання для забезпечення реальної участі студентів.
 Покращити залучення студентів до участі в органах, які приймають рішення.
 Студентам має бути дозволено також брати участь у заслуховуванні звітів та прийняття рішень про фінанси, умови навчання та звільнення працівників.
 Змінити менталітет власників адміністрацій, що не залучають або не мають бажання залучати студентів до участі, розглядаючи їх як таких, що створюють проблеми.
 Уряди та вищі навчальні заклади зобов’язані враховувати думку студентів, навіть якщо вона не збігається з їхньою.
 Вирішити питання про брак фінансових та людських ресурсів студентських самоврядувань та їхніх представників.
 Застосування “моделей менеджменту” студентського самоврядування загрожують втіленню концепції участі студентів та повинні бути усунені.

3.1. – Участь студентів на національному рівні.
Велика кількість студентських спілок стверджує, що з ними не консультувалися органи влади на національному рівні і їх не залучали до процесів у цей чи інший спосіб. У більшості випадків вони не є повноправними членами груп чи органів, у яких вони беруть участь. Виняток становлять країни Балтики, Фінляндія, Франція, Ісландія, Норвегія та Швеція, де студенти є членами майже всіх комітетів, робочих груп та органів на національному рівні, у міністерствах освіти і таких органах як агенції якості освіти.
У деяких європейських країнах (Австрія, Бельгія, Хорватія, Чехія, Швейцарія та Туреччина) студентські спілки є повноправними членами деяких органів, які приймають рішення, а також з ними консультуються з питань вищої освіти.
Існує суттєва різниця між формальним залученням студентів та реальним впливом та рівною участю. Це чітко простежується на прикладі участі у побудові освітньо-кваліфікаційних рівнів, який описується у відповідному розділі видання, та демонструє, як студенти беруть участь у консультуванні з цього питання. Формальне залучення не завжди гарантує участь студентства, про що доповідає багато національних студентських спілок. Ця проблема потребує вирішення урядами та вищими навчальними закладами і взяття зобов’язання у забезпеченні реальної студентської участі.
У більшості європейських країн (Угорщина, Грузія, Італія, Сербія та Нідерланди) надалі залучення студентів на національному рівні обмежене лише до консультативної ролі. Національні спілки студентів Албанії та Іспанії стверджують, що консультаційна роль є дуже обмежена чи з ними не консультуються взагалі. Деякі із спілок наголошують, що існує потреба у залученні студентів на стадіях підготовки рішень, а не у заключних стадіях.
Під час запровадження нової системи вищої освіти слід переконатися, що хороші риси попередньої збережено. Болонський процес не має на меті погіршити можливості реальної та достатньої участі студентів.
У Німеччині національні студентські спілки переконані, що запровадження змін до програми щодо трирівневої структури призведуть до обмежених програм та зменшення можливостей участі студентів. Такого способу впровадження слід уникати під час запровадження трирівневої структури.
У 7 країнах (Фінляндія, Німеччина, Ісландія, Литва, Словенія та Швеція) органи влади перед тим як відправили національний звіт впровадження Болонського процесу на Лондонську конференцію, цікавилися думкою національних спілок студентів чи інших представників студентів у Болонському процесі. У розумінні учасників Болонського процесу національний звіт означає, що він національний тоді, коли усі учасники мали змогу зробити внесок у нього. У деяких країнах (Італія, Латвія, Нідерланди, Австрія та Швейцарія) ректори вищих навчальних закладів мали змогу прокоментувати звіт, але студенти не мали такої можливості.

3.2. – Участь студентів на рівні вищих навчальних закладів.
Більшість європейських країн мають різні форми представництва студентів на рівні ВНЗ. Це залежить від того, чи є студенти повноправними членами органів, у скількох та яких органах вони беруть участь та чи визначається така участь законами держави.
На рівнях відділень/факультетів/програм ситуація із представництвом студентів є більш складною. У деяких країнах студенти представлені на найвищих рівнях ВНЗ, проте не на нижчих, наприклад в Австрії та Угорщині.
Різними є прояви та сфери представництва. У деяких країнах студентам не дозволено брати участь у прийнятті рішень, які стосуються штату та бюджету, чи студенти можуть брати участь у прийнятті рішень лише щодо обмеженого переліку питань. У деяких країнах представництво залежить від виду установи (чи це є державна /приватна, університет/політехнічний ВНЗ), також є приклади різних підходів залежно від регіону. В Ісландії та Португалії, студенти по-різному представлені у державних та приватних ВНЗ, та представництво у державному секторі є кращим, ніж у приватному. У Німеччині представництво є різним у землях, у Швейцарії в університетах та політехнічних ВНЗ існують різні положення щодо участі студентів, така ж ситуація у Фінляндії та Ірландії, проте відмінності у цих країнах стають менш помітними.

3.3. – Сприйняття студентів іншими учасниками вищої освіти
Сприйняття студентів іншими учасниками вищої освіти є важливими, оскільки воно визначає як студенти беруть участь у робочих групах, сенатах, семінарах та інших заходах.
Деякі країни (Кіпр, Фінляндія, Литва, Словаччина, Швеція та Норвегія) доповідають, що у них відсутньою є проблема сприйняття іншими учасниками вищої освіти. Вони вказують на те, що їх поважають та не має зайвих питань щодо їхньої компетенції бути представниками у органах. У виданні “Болонський процес очима студентів” 2005 року, Фінляндія, Литва, Норвегія та Швеція доповідали про такий же стан участі студентів. Тому можна відзначити, що партнерство у вищій освіті є стабільним у цих країнах.
В Угорщині, Ісландії та Нідерландах, Румунії, Словенії та країнах Балтики відсутніми є значні проблеми із законодавчим регулюванням участі студентів, проте сприйняття академічною громадою та адміністрацією ВНЗ ускладнюють реальну участь та вплив студентів у цих країнах. Це ще раз доводить важливість сприйняття студентів іншими учасниками як передумову участі студентів. Респондент із Нідерландів, гарно висвітлює цю проблему: “…У деяких установах студентські ради відіграють важливу роль, проте у тих, у яких поважають їхню думку. Інші установи насправді дотримуються закону та слухають студентів, тому що змушені це робити”.
Також у доповідях міститься інформація про студентів як спостерігачів, клієнтів чи споживачів. У Латвії студентів сприймають як недорослих, як перешкоду.

3.4. – Незалежність студентських самоврядувань / представників студентів
Передумовою природного залучення студентів на рівні ВНЗ та національному рівні є незалежність студентських представників у роботі від держави, ВНЗ, політичних партій та інших учасників політики. У багатьох країнах студентські представники не можуть діяти незалежно на національному рівні, проте ще складніше на рівні ВНЗ чи програми, факультету. Однією із причин є те, що на нижчих рівнях (програми, факультету, курсу) студенти діють у тій же академічній громаді, у якій навчаються. Це означає, що студенти працюють із викладацьким штатом, який здійснює вплив на процес їхнього навчання. У звітах 2005 року зазначалося, що студенти відчували тиск професорського складу чи адміністрації. Через спосіб формування опитувальника для цього звіту, ми не можемо навести практики цього. Проте це не дає підстави стверджувати, що практика тиску на студентів є усунена.

3.5. – Зміни в участі студентів.
25 національних спілок студентів стверджують, що відбулися зміни в участі студентів порівняно із 2005 роком та 20 спілок держав звітують, що жодних змін не відбулося, 7 спілок вказують на те, що впровадження Болонського процесу взагалі не спричинило кращих змін щодо участі студентів у країні. Це стосується Албанії, Чехії, Німеччини, Латвії та Нідерландів, Румунія та Велика Британія. Така кількість є тривожною, оскільки означає, що зміни є негативними і вони зумовлені Болонським процесом. З іншого боку 12 спілок заявили, що Болонський процес зробив сильний чи дуже потужній вплив на покращення ситуації залучення студентів у їхній країні. Зокрема, такий позитивний вплив здійснено у таких країнах як Грузія, Сербія та Туреччина. Також організація SAMOK (Фінляндія) та BISN (Ісландія) стверджують, що зміни щодо участі студентів стали помітними завдяки Болонському процесу. Це є позитивно у таких країнах як Фінляндія та Ісландія, де участь студентів залежить від виду вищого навчального закладу. Як SAMOK, так і BISN представляють студентів із політехнічних ВНЗ, і це є покращенням ситуації для цих студентів.
Більшість спілок, у яких не було жодних змін, стверджували про відсутність змін в участі студентів та нейтральний вплив Болонського процесу на ці питання. Водночас 7 спілок стверджували про те, що не погоджуються із тим, що Болонський процес сприяє більшій/кращій участі залучення студентів. У Німеччині та Швейцарії це можна пояснити тим, що вони бачать погіршення ситуації у порівнянні із 2005 роком та відсутніми є покращення. У таких країнах, як Хорватія, Угорщина, Україна, студенти хочуть бачити зміни, проте це ще відбулося.
Ситуація погіршилася у порівнянні із 2005 роком у Австрії та Німеччині. “Модель менеджменту” застосовується для управління вищими навчальними закладами та ускладнює участь студентів. Ця модель є несумісною із демократичним управлінням ВНЗ та не розглядається як модель хорошого управління ВНЗ.
У Республіці Чехія також вказується на погіршення ситуації із участю студентів. У зв’язку із змінами до Закону “Про вищу освіту”, які набули чинності у січні 2006 року, студенти втратили багато своїх можливостей впливу на визначення змісту навчання та оцінювання на факультетах. В Академічних Сенатах також положення змінилися, які тепер затверджуються на внутрішньому рівні, а вони представляються ректором чи деканом. Це також применшило можливості студентів впливати на навчальний процес та положення про оцінювання знань. Влада ректорів суттєво зміцнилася, та декани та студенти відчувають тиск окремих ректорів у обмеженні участі студентів у Академічних Сенатах.
У Республіці Чехія та Португалії спілки стверджують, що рекомендації OECD призвели чи можуть призвести до зменшення участі студентів. Це також тривожний спосіб розвитку та управління вищих начальних закладів, який не сприяє управлінню у демократичному дусі.
Картина є дуже різною у Європі, проте вона засвідчує, що зрозумілим є те, що Болонський процес не всюди сприяє меті участі студентів та є певні побоювання щодо прогресу, враховуючи те, що участь студентів перебувала у центрі уваги процесу з часу 2001 року.
Шановний користувач, Ви зайшли як незареєстрований відвідувач. Ми пропонуємо Вам пройти реєстрацію для просмотра усієї інформаціі ПОРТАЛА!
Коментувати новину
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Ввести код: