На адресу міністра освіти і науки Дмитра Табачника з перших днів його перебування на посаді лунає стільки нищівної критики, що й сам міністр, попри зовнішній спокій, напевно, втомився від неї відбиватися.

Особливістю вступної кампанії-2012 є те, що їй передують жваві дискусії на тему проекту закону про вищу освіту, в якому, зокрема, унормовуються умови прийому до вищих навчальних закладів.

«Реформування» освітньої галузі в Україні триває. Відтепер «стимулювання підвищення якості вищої освіти» здійснюватиметься шляхом «ранжування» університетів.

Викладач вищого навчального закладу ІІІ—ІV рівнів акредитації — це науково-педагогічний працівник, тобто працівник, який проводить наукову та педагогічну діяльність. Його кар’єра, як правило, передбачає подолання таких щаблів: викладач-стажист, асистент, старший викладач, доцент, професор.

Наукові співробітники, які працюють у науково-дослідних інститутах та університетах України, так часто чують словосполучення «немає грошей», що найчастіше сприймають його як щось неминуче. Тим часом навіть на такому загальному тлі виділяється кричущий випадок, який спонукав мене взятися за перо. У цій ситуації заяложена фраза «немає грошей» характеризує не тільки жалюгідний фінансовий стан науки, а й звичку влади відкрито ігнорувати виконання законів та власних постанов. А це вже один зі стереотипів поведінки, що характеризують кримінальний режим.

Навіть поверховий порівняльний аналіз нового польського закону про вищу освіту і законопроекту, поданого на реєстрацію у Верховну Раду України, дає підстави зробити висновок, що українська система вищої освіти, на відміну від польської, рухається у протилежний бік.

Розпорядженням Кабінету Міністрів до сфери управління Міносвіти передано вищі навчальні заклади І-IV рівня акредитації, що були підпорядковані іншим міністерствам і відомствам.

Проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків НУ «Львівська політехніка», член Національної команди експертів із реформування вищої освіти України професор Юрій Рашкевич відомий як експерт з впровадження Болонського процесу. Він стверджує, що навколо цього питання існує багато міфів, які породжені нерозумінням його суті. Про труднощі Болонського процесу в Україні і про те, як українські дипломи -AAA+ визнаються за кордоном, – в інтерв’ю ЗІКу.

Доповідь при врученні "почесного доктора філософії" в Українському Вільному Університеті (Мюнхен, 08.02.2011)