У світовій археології був один цікавий період відкриттів, який називався «науковим грабунком». Він полягав у тому, що авантюристи різного роду всіма правдами і не правдами добували історичні цінності, а потім за чималу плату продавали їх великим музеям і колекціонерам. Різноманітні витвори стародавніх майстрів, а саме - скульптури, золоті та срібні ювелірні прикраси на замовлення, творіння художників і багато іншого збереглися для історії завдяки тому, що у свій час були викрадені і перепродані.

Основоположником «наукового грабежу» можна сміливо назвати Джованні Бельцоні. Цей чоловік вніс свою лепту в відкриття Стародавнього Єгипту для сучасників і нащадків. Народився він у 1778 році в італійській Падуї. Був військовим, а до цього послушником монастиря, куди пішов через нещасливе кохання. Після дезертирства з італійської армії під час походів Наполеона він перебрався в Лондон. Там він був звичайним шахраєм типу графа Каліостро і інших йому подібних, а саме - торгував підробленими ліками і брав багатих пацієнтів. Після неприємностей з поліцією він виступав у цирку в якості «найсильнішої людини на Землі». Адже був він дійсно гігантом.
В Єгипет потрапив Бельцоні все тими ж авантюрними стежками. Він придумав чергову аферу з, так званої, «чудесною водяною помпою», і хотів її вигідно продати віце-королю Єгипту. А поки справи з помпою не клеїлися, природний авантюрист помітив піраміди. Володіючи незвичайною силою і рішучістю, Джованні Бельцоні в гонитві за скарбами вивалив одну зі стін піраміди Хефрена. До свого розчарування і радості всього наукового світу того часу, скарбів він там не знайшов.

Наступним кроком Бельцоні на ниві археології була відправка колосів Мемнона в Лондонський музей. Варто відзначити, що ці статуї були заввишки до шістнадцяти метрів, а мізинець мав довжину більше метра. З неймовірною для людини його складу характеру пунктуальністю він об'їздив майже весь Єгипет і зібрав значну колекцію давньоєгипетських скульптур, картин, дорогоцінних творів мистецтва. У 1820 році його навіть зробили штатним співробітником Британського музею.
Приклад Джованні Бельцоні показує, як навіть корислива людина може послужити велику службу науці. Без нього багато з єгипетських скарбів були б втрачені назавжди. Піклуючись виключно про свій заробіток, він дав світу в особі Британського музею та інших авторитетних і багатих закладів найзагадковіші та цінні творіння Стародавнього Єгипту.

Автор: respect45