Зареєструватись    Увійти
Авторизація
» » Рентгенівський метод дослідження непрохідності кишечника

Рентгенівський метод дослідження непрохідності кишечника

Категорія: Невідкладна хірургічна допомога населенню
рентгенівський метод дослідження
Основне значення має рентгенівський метод дослідження, який дозволяє уточнити характер і рівень непрохідності кишечника.
В основі рентгенівського дослідження (без застосування контрастних речовин) при непрохідності кишечника лежить виявлення газу і рівнів рідини в петлях кишок, описаних Н.Kjiber (1919).
У нормі при рентгенівському дослідженні черевна порожнина представляється гомогенно затемненій, лише зліва під діафрагмою чітко видно газовий міхур у шлунку і рівень в ньому рідини; ліва половина ободової кишки також зазвичай містить невелику кількість газу. У петлях тонких кишок газ відсутній.
За даними Д.А. Арапова (1972), М.К. Щербатенко (1981) та багатьох інших дослідників, діагноз непрохідності кишечника рентгенологічно встановлюють більш ніж в 90% випадків. Водночас А.А. Ольшанецький (1974) вказує, що своєчасне рентгенівське обстеження у вигляді звичайної оглядової рентгеноскопії черевної порожнини навіть при неясній болі в животі і наявності післяопераційного рубця на черевній стінці проводять не більше ніж у 30% хворих.
М.К. Щербатенко і Е.А. Береснєва (1981), А.Г. Земляний (1982) та інші автори вважають обов'язковим виконання рентгеноскопії і рентгенографії у всіх хворих, що надходять з підозрою на гостру патологію органів черевної порожнини.
Щоб виявити чаші Клойбера, дослідження треба проводити у вертикальному положенні хворого, однак через тяжкості стану воно не завжди можливо. У таких випадках доцільно виконувати дослідження в латеро-позиції, тобто в положенні хворого лежачи на правому або на лівому боці, причому рентгенівські промені повинні бути спрямовані з боку спини.
Рентгенівське дослідження повинен проводити рентгенолог, але, як правило, його виконує черговий лікар. Крім рентгеноскопічного дослідження повинні бути виконані рентгенограми. По-перше, знімок завжди дає більше інформації нерідко невидимі за екраном рівні рідини чітко видно на рентгенівському знімку. По-друге, по рентгенографічним даним завжди можна судити про динаміку патологічного процесу.
Рентгенівський метод дослідження допомагає виявити непрохідність кишечника, визначити її вид, а також рівень перешкоди.
Локалізація чаш Клойбера одночасно в тонкій і товстій кишках свідчить про низьке розташування перешкоди, наприклад при обтурації низхідній ободової або сигмовидної ободової кишки або при паралічі кишечника (функціональна непрохідність). Для будь непрохідності тонкої кишки (спайкової, завороту кишки, її обтурації) характерні рівні рідини лише в петлях тонкої кишки. Слід зазначити, що при спайковій непрохідності кишечника патогномонічною ознакою є локальна фіксація чаш Клойбера (при зміні положення тіла хворого чаші Клойбера не зміщувати).
Заворот сигмоподібної ободової або сліпої кишки в перші години проявляється горизонтальними рівнями рідини лише в товстій кишці, причому при завороті сигмовидної ободової кишки дуже скоро диференціюється два великих рівня в обох колінах - приводить і відводить, а заворот сліпої кишки характеризується великою одиночною чашею діаметром до 15 - 20 см в центрі черевної порожнини. Проте через 6-12 годин від початку завороту товстої кишки чаші Клойбера з'являються вже і в петлях тонких кишок.
Одночасне виявлення газу і горизонтальних рівнів рідини в петлях тонкої і товстої кишок, що з'явилися незабаром після гострого нападу болю в животі, може навести на думку про вузлове утворення, в яке зазвичай залучаються товста (сигмовидна ободова) і тонка кишки.
Іншим симптомом, що допомагає від диференціювати непрохідність тонкої і товстої кишок є поперечна смугастість кишки. Непрохідність тонкої кишки характеризується поперечною смугастістю, що нагадує пружину, - симптом керкрінгових складок. Рельєф слизової оболонки товстої кишки нагадує рідкісні півмісяцеві складки.
І, нарешті, велике значення в диференціальній діагностиці має дослідження хворого в динаміці захворювання (протягом 3-4 год.) При механічній непрохідності кишечника чітко видна перистальтика (петлі змінюють своє положення), змінюється місце розташування чаш Клойбера; незважаючи на наявність газу, діаметр тонкої кишки ніколи не перевищує діаметра товстої кишки. Функціональна непрохідність кишечника характеризується відсутністю перистальтичних хвиль, газ і рідина локалізуються і в товстій, і в тонкій кишках, причому така картина практично не змінюється протягом багатьох годин (збільшується тільки число чаш Клойбера і зростає метеоризм). Нерідко діаметр тонкої кишки більше, ніж товстої.
У важких діагностичних випадках рекомендується рентгенологічне дослідження з використанням контрастних речовин (X.X. Хамдамов, В.У. Сабіров, 1981; Е.Г. Топузов, А.І. Горбашко і співавтори, 1982, і ін.).
Лише порівняно недавно була доведена абсолютна нешкідливість застосування суспензії барію сульфату при дослідженні хворих з підозрою на непрохідність кишечника. Раніше побоювалися ускладнень, наприклад розриву кишки у зв'язку з застоєм в ній барію сульфату, або посиленням самого захворювання (перехід непрохідності з частковою в повну) і ін.
В якості контрастної речовини крім барію сульфату і особливо через страх зазначених ускладнень використовували такі водорозчинні контрастні препарати, як 50-70% розчин кардіотрасту, 75% розчин уротрасту, 76% розчин верографіну і пр. Однак широкого застосування вони не отримали, оскільки (залежно від форми і давності непрохідності) ці препарати протягом декількох годин або всмоктувалися з кишечника і виділялися з сечею, або зазнавали значного розведення переповнюючи кишечник застійною рідиною.
На відміну від звичайного оглядового дослідження черевної порожнини рентгеноскопія з використанням контрастної речовини не тільки значно розширює діагностичні можливості методу, але і в багатьох випадках дозволяє досить точно визначити вид непрохідності та її локалізацію. Крім того, такі симптоми, як чаші Клойбера, керкрінгові складки, в умовах застосування контрастної речовини стають більш чіткими.
Хворому дають випити 1- 2 склянки суспензії барію сульфату і потім з інтервалами 1 -1,5 год. стежать за його просуванням по травному каналу. У нормі, як відомо, вміст шлунка потрапляє в сліпу кишку через 4-5 год. Тому якщо через такий же час після дачі барію сульфату він виявиться в товстій кишці, можна з упевненістю зробити висновок про прохідність тонкої кишки (ще через такий же проміжок часу барію сульфат повинен з'явитися в прямій кишці, якщо прохідна і товста кишка).
Найбільш часто доводиться вдаватися до контрастного методу дослідження у випадках спайкової непрохідності, при якій процес обструкції локалізується в тонкій кишці. Виявлення барію сульфату через вказаний вище час в товстій кишці практично виключає тонку кишкову спайкову непрохідність. В іншому випадку у місці перешкоди утворюється скупчення барію сульфату, причому часто чітко визначається посилена перистальтика вище виявленого місця непрохідності, іноді у вигляді маятникоподібних рухів контрастної речовини. Рентгенологічне дослідження в період субкомпенсаторних порушень проявляється рівнями контрастувалої рідини. Барію сульфат, осідаючи на слизовій оболонці, рельєфно відтінює керкрінгові складки.
Для завороту сигмовидної ободової кишки характерна ознака «штопора» - звивистого просочування барію сульфату на місці скрученої кишки. При цьому вдається ввести зазвичай не більше 300-700 мл рідини.
Характерна рентгенологічна картина спостерігається при інвагінації: барію сульфат охоплює головку інвагіната у вигляді клешні; при сагітальному розташуванні інвагіната можна помітити просвітлення в навколишній тіні (симптом «розетки»).
Раніше наголошувалося, що в основі функціональної непрохідності кишечника лежать порушення моторики кишечника. Рентгенологічно це виражається у відсутності пасажу барію сульфату по травному каналу. Прийнятий барію сульфат перебуватиме в шлунку протягом багатьох годин. Природно, якщо у хворих є блювота, то проводити дослідження з барію сульфатом не слід; можна, однак, дати барію сульфат відразу ж після промивання шлунка.
Існує ще один аргумент на користь рентгеноконтрастного дослідження хворих з підозрою на непрохідність кишечника. Справа в тому, що в разі застосування барію сульфату відпадає необхідність у багаторазовому транспортуванні хворого в рентген кабінет, так як оглядові знімки в звичайному положенні хворого (на спині) можна зробити безпосередньо в палаті за допомогою пересувного рентгенівського апарата.
Значення рентгенівського дослідження у хворих з непрохідністю кишечника важко переоцінити. Але, на жаль, ним недостатньо широко користуються.
Шановний користувач, Ви зайшли як незареєстрований відвідувач. Ми пропонуємо Вам пройти реєстрацію для просмотра усієї інформаціі ПОРТАЛА!
Коментувати новину
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Ввести код: