Зареєструватись    Увійти
Авторизація
» » Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу і шлунка

Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу і шлунка

Категорія: Невідкладна хірургічна допомога населенню
Кровотеча з варикозно розширених вен
Кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу і шлунка є одним з провідних симптомів портальної гіпертензії.
Варикозне розширення вен стравоходу і шлунка проявляється при портальній гіпертензії внаслідок невідповідності високого венозного (портального) тиску опірності венозної стінки стравохідно-шлункового венозного сплетіння. Цьому також сприяє рихлість сполучної тканини підслизового шару, де розташовуються вени.
При наявності перешкоди в одному з ділянок портальної системи величезна кількість крові, що проходить в нормі через ворітну вену, дренується через портокавальні анастомози.
З природних портокавальних анастомозів шлунково-стравохідні мають найбільше значення в скиданні портальної крові через вінцеву вену шлунка в систему верхньої порожнистої вени через вени стравоходу в непарну, напів непарну і щитовидну вени.
Якщо анастомози між стравоходом і шлунком не виражені, можливо ізольоване розширення вен шлунка з формуванням портокавальних анастомозів через над ниркову, діафрагмову вени або вени поза очеревинної клітковини. Варикозному розширенню частіше піддаються вени нижнього відділу стравоходу і кардії (по малій кривизні).
Зазвичай в просвіт стравоходу в місці переходу його в шлунок виступає 3 - 5 стовбурів ділатірованих вен. Їх добре видно і в кардії.
При огляді під час гастротомії слизова оболонка кардії і стравоходу має синьо-червоний колір, легко ранима. Гістологічне дослідження вен свідчить про повну ідентичність змін з тими, які виявляються в варикозних венах нижніх кінцівок. У деяких ділянках вени ущільнені, в інших, навпаки, потоншали. Іноді повністю відсутні м'язові та еластичні волокна. Відня з таким каркасом не можуть «протистояти» високому, часто мінливого внутрішньому судинному тиску і різко розширюються.
За даними Л.А. Ендер (1968), М.Д. Паціори (1971), при тиску в портальній системі вище 2646-2940 Па (270-300 мм вод. Ст.) Виявляються розширені вени стравоходу і шлунку. П.А. Іванов (1967), М. Д. Паціора (1974), А. Н. Blakemre, J. Lrd (1945) та інші вважають можливою причиною розриву вен стравоходу і шлунка різко мінливий тиск в портальній системі, який призводить не тільки до варикозного розширення вен, а й до трофічних змін як в стінці судин, так і в прилеглій слизовій оболонці.
Відомо, що в нормі тиск в портальній системі залежно від різних чинників може коливатися в досить широких межах - 78,1 - 2156 Па, або 80-220 мм вод. ст. (П.А. Іванов, 1967). При портальній гіпертензії ці коливання ще більш помітні - від 2646 до 5880 Па, або 270 - 600 мм вод. ст.
П.І. Іванов (1967) пропонує розрізняти основний тиск, викликаний блокадою портального кровообігу, і додатковий, залежно від інших факторів: затримки дихання при піднятті ваги, переповнення шлунка, порушення перистальтики і т. д. На його думку, розрив вени відбувається в результаті різкого коливання портального тиску. У справедливості викладеного ми переконалися, вивчаючи анамнез хворих. Як правило, всі хворі пов'язують початок кровотечі з прийомом алкоголю, великої кількості їжі або з фізичним зусиллям, що супроводжуються затримкою дихання.
Однак одного високого тиску для виникнення кровотечі недостатньо. У патогенезі кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу при портальній гіпертензії певне значення мають і інші чинники, зокрема ферментативний вплив шлункового соку на слизову оболонку і вени, трофічні зміни внаслідок порушення іннервації та ін.
На можливість утворення ерозій стравоходу над розширеними венами внаслідок рефлюкс-езофагіту вказують багато дослідників. Розвитку рефлюкс-езофагіту у хворих з портальною гіпертензією сприяє розширення стравохідного отвору діафрагми. При таких анатомічних передумовах природа рефлюксу легко пояснюється різницею між внутрішньочеревним і внутрішньо грудним тиском. Кислий шлунковий вміст, діючи на слизову оболонку стравоходу, викликає запальні та некротичні зміни. У цих умовах прийом грубої їжі може виявитися причиною пошкодження венозної стінки і кровотечі (Г.Г. Караванов, М. П. Павловський, 1966).
Значна роль у патогенезі кровотеч при портальній гіпертензії належить порушенню згортання крові. Вони виражаються в тромбоцитопенії, гіпопротеїнемії (Г.Г. Караванов, М.П. Павловський, 1966), підвищенні фібринолітичної активності крові (Г.Г. Караванов, М.А. Уманський, 1966), зниженні вмісту фібриногену. Характер і глибина цих порушень залежать від рівня блоку портального кровообігу, глибини ураження печінки і селезінки. Тому при встановленні діагнозу треба спробувати відразу ж оцінити вид портального блоку.
Шановний користувач, Ви зайшли як незареєстрований відвідувач. Ми пропонуємо Вам пройти реєстрацію для просмотра усієї інформаціі ПОРТАЛА!
Коментувати новину
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Ввести код: