Зареєструватись    Увійти
Авторизація
» » Лабораторні методи дослідження хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки

Лабораторні методи дослідження хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки

Категорія: Невідкладна хірургічна допомога населенню
дослідження хвороби шлунка
Лабораторні методи дослідження мають другорядне значення. У клінічному аналізі крові виявляють лейкоцитоз, збільшення ШОЕ, зсув лейкоцитарної формули вліво. З наростанням токсемії падає гемоглобін, підвищується вміст залишкового азоту, сечовини та креатиніну. Порушується електролітний склад крові: зменшується рівень хлоридів, розвиваються прогресуючі ознаки ацидозу. У сечі з'являється білок, збільшується кількість лейкоцитів, відзначається наявність еритроцитів і гіалінових циліндрів, що свідчить про дегенеративні зміни у нирках.
Рентгенологічна діагностика полягає в основному у виявленні вільного газу в черевній порожнині. Під діафрагмою частіше справа при обстеженні хворого в положенні стоячи або під передньою і бічною черевною стінкою в положенні хворого на спині або на боці з'являється серповидне просвітлення. Слід підкреслити, що цей симптом відзначається лише у 70-75% хворих (Г.А. Зедгенідзе і Л.Д. Линденбратен, 1957, і ін.) Це пояснюється важкістю виявлення невеликої кількості газу при малих розмірах перфораційного отвору, закупоркою отворів шлунковим вмістом або прилеглим органом, а також наявністю у ряду хворих перипроцесу з великою кількістю спайок (М.К. Щербатенко, Е.А. Берестнєва, 1977).
З іншого боку, можлива помилкова інтерпретація цього симптому, так як наявність газу під діафрагмою може симулювати інтерпозицію товстої кишки. Для того щоб уникнути подібної помилки, слід досліджувати хворого в різних положеннях. При наявності вільного газу під діафрагмою після зміни положення хворого смужка газу відповідно зміщується, чого не спостерігається при інтерпозиції кишки.
При відсутності симптомів пневмоперітонеуму застосовують спеціальні методи дослідження: пневмогастрографію, дослідження шлунка з водорозчинними контрастними речовинами і методику подвійного контрастування.
Пневмогастрографія полягає у введенні через зонд в шлунок 400 - 600 см 3 кисню або звичайного повітря. Проходячи через перфораційний отвір, повітря накопичується під печінкою або діафрагмою, внаслідок чого спостерігається характерна рентгенологічна картина.
Використання суспензії барію сульфату недоцільно, тому що проникнення її у вільну черевну порожнину викликає утворення щільних, важкорозчинних конгломератів. Рекомендується застосування різних водорозчинних контрастних речовин у кількості 40-60 мл. При невеликих розмірах перфораційного отвору і значних рубцевих зрощеннях може відзначатися мінімальний вихід контрастної речовини у вигляді появи невеликого «вусика».
Найбільш перспективним у діагностиці перфоративних гастродуоденальних виразок є метод подвійного контрастування. Після попереднього відкачування шлункового вмісту тонким зондом, введеним через ніс, вводять 400-600 см 3 повітря і 40-60 мл водорозчинної контрастної речовини.
Ця методика дозволяє виявити не тільки вільний газ в черевній порожнині, а й вихід контрастної речовини за межі органу на рівні перфорації.
Якщо після рентгенологічного дослідження лікар все ж сумнівається в правильності діагнозу, слід вдатися до лапароцентезу. Отвір роблять по середній лінії на 2-3 см нижче пупка, тубус троакара після введення в черевну порожнину направляють в праве підребер'я. Після цього вводять поліхлорвінілову трубку довжиною 30 см, через яку за допомогою шприца аспірірують ексудат. Для уточнення характеру останнього І.І. Неймарк (1958) запропонував наступну діагностичну пробу: до 2-3 мл ексудату додають 4-5 крапель 10% спиртового розчину йоду. При наявності домішки шлункового вмісту ексудат набуває брудно-синього кольору, що пояснюється присутністю в ньому залишків крохмалю.
Хворим з неясною клінічною картиною, особливо у випадках прикритої і атипової перфорації, показана екстрена фіброгастроскопія (В.С. Савельєв та співавтори, 1977). Цей вид дослідження дозволяє не тільки підтвердити наявність перфорації, але й уточнити її локалізацію, а також виявити множинні ураження. Автори рекомендують проводити дослідження під наркозом при звичайній премедикації. Після виявлення перфорації, не витягуючи ендоскопа з шлунку, роблять повторний огляд слизової оболонки, при необхідності вдаючись до хромогастроскопії. Ендоскопічна картина перфоративної виразки характеризується відсутністю дна виразки, стрімкими білими краями і наявністю ознак гострого запального процесу навколо. Виразка, обмежена ригідними каллезними краями, має форму циліндра або усіченого конуса з широкою основою, що звернені в просвіт органа. Вона може бути заповнена шматочками їжі і брудно-сірим некротичним нальотом.
У сумнівних діагностичних випадках застосовують лапароскопію і лапаротом.
М. Taylr (1951) рекомендує проводити постійну аспірацію шлункового вмісту через тонкий назогастральний зонд. За кордоном цей метод застосовують за дуже суворими показаннями - у осіб похилого віку, а також при ранньому надходженні хворих у стаціонар.
У нашій країні консервативний метод лікування не отримав поширення. Його застосування можна було б вважати якоюсь мірою виправданим при так званій прикритій перфорації. Однак навіть у цьому випадку метод не є досить надійним. Справа в тому, що перфоративна виразка прикривається найчастіше печінкою, жовчним міхуром, сальником, рідше петлею тонкої або товстої кишки. Виразка часто глибоко пенетірує в ці органи, приводячи до утворення інфільтратів, абсцесів, фістул з жовчним міхуром чи петлею кишки, тому і при прикритій перфорації слід виконувати оперативне втручання, а не обмежуватися консервативними заходами.
Вважаючи консервативний метод непридатним для лікування перфоративного виразок, можна допустити його застосування в окремих безвихідних ситуаціях. Зокрема, при категоричній відмові від операції, вкрай тяжкому стані хворого внаслідок важкої інтоксикації, супутньої патології, коли оперативні методи не можуть бути застосовані. У таких особливих випадках можна використовувати постійну активну аспірацію шлункового вмісту поряд із призначенням антибактеріальних, дезінтоксикаційних, серцевих та інших медикаментозних засобів.
Постановці правильного діагнозу сприяють ретельно зібраний анамнез, уважне обстеження хворого і адекватна оцінка даних лабораторних та інструментальних досліджень, зокрема рентгенологічного.
Шановний користувач, Ви зайшли як незареєстрований відвідувач. Ми пропонуємо Вам пройти реєстрацію для просмотра усієї інформаціі ПОРТАЛА!
КОМЕНТАРІ (1)
JeaHops Вчера, 12:36
Levitra In Osterreich Rezeptfrei Cialis Es Viagra Astuces Pour Durer Plus Longtemps order cialis online Tadalis Sx Soft Like
Цитувати          1
Коментувати новину
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Ввести код: