Зареєструватись    Увійти
Авторизація
» » Перфоративні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки

Перфоративні виразки шлунка та дванадцятипалої кишки

Категорія: Невідкладна хірургічна допомога населенню
Перфоративні виразки шлунка
За даними літератури (Д.П. Чухриенко і співавтори, 1968; М.І. Кузін, 1978; А.А. Шалімов та співавтори, 1980), близько 30% оперативних втручань при виразковій хворобі виконують з приводу перфорації. Перфоративна виразка по частоті займає четверте місце серед інших гострих захворювань органів черевної порожнини.
Перфорація гастродуоденальних виразок частіше відзначається у чоловіків (жінки складають приблизно 10% всіх хворих). Це ускладнення може розвинутися в будь-якому віці, але частіше воно виникає у віці 21-59 років. У літературі є велика кількість описів одночасної перфорації декількох виразок.
За нашими даними, локалізація перфоративних виразок розподіляється наступним чином: виразки дванадцятипалої кишки - 43%, пілоричного відділу шлунка - 36%, антрального відділу шлунка - 12%, тіла шлунка - 6%, кардіального відділу шлунку - 2%, гастроанастомозу - 1%. А.П. Лебедєв (1981) спостерігав множинні перфорації у 12 (1%) з 1200 хворих з перфоративними виразками шлунка та дванадцятипалої кишки.
Давність захворювання шлунка до моменту перфорації може бути різною. У 10-12% хворих в анамнезі немає вказівок на виразкову хворобу та інші захворювання шлунка. Найбільше число перфорацій спостерігається восени і навесні, тобто під час сезонного загострення хвороби, в обідній і нічний час. Розвитку цього ускладнення сприяють грубі порушення дієти, прийом алкоголю, фізичне і психоемоційне напруження, інфекційні, системні захворювання, деякі діагностичні та лікувальні процедури (рентгенологічне дослідження шлунка з барію сульфатом, зондування товстим зондом, фіброгастроскопія).
Перфоративні гастродуоденальні виразки класифікують: 1) типова (класична) перфорація у вільну черевну порожнину; 2) атипова перфорація (прорив задньої стінки, прикрита перфорація, перфорація в поєднанні з кровотечею, перфорація післяопераційних пептичних виразок).
У більшості випадків спостерігається типова перфорація. Гастродуоденальний вміст діє на очеревинний покрив як фізичний, хімічний, а пізніше і як бактеріальний чинник. Велике значення має «опік» очеревини вільної соляної кислоти, викликає клініку «первинного шоку» (Б.В. Орнатський, 1962).
У 6-8% хворих спостерігається так звана прикрита перфорація, під час якої перфораційний отвір закривається ділянкою сальника, шматком їжі або прилеглим органом. При цьому патологічний процес набуває локального характеру. Прикрита перфорація може знову стати відкритою, привести до утворення внутрішнього очеревинного утворення абсцесів або загального перитоніту.
У 4-6% хворих спостерігаються інші атипові перфорації. При цьому може наступити перфорація виразки в клітковину поза очеревинного простору (у разі розташування виразки на задній стінці дванадцятипалої кишки або на невеликій, лежачій лівіше кардії, ділянці задньої стінки шлунка). До атипових перфорацій слід віднести випадки прориву виразок малої кривизни з подальшою інфільтрацією малого сальника, перфорації виразок задньої стінки шлунка в сальникову сумку, а також перфорації післяопераційних пептичних виразок, що виникають в зоні рубцево-спайкового процесу.
За секційним даними, перфоративна виразка є причиною смерті 25 - 50% хворих з виразковою хворобою. На розтині виявляється картина перитоніту, виражена в різній мірі залежно від часу, що пройшов з моменту перфорації.
У перші години в черевній порожнині визначається фібринозний наліт лише у місці перфорації. Через 10-12 год. він переходить на сальник, петлі кишечника. До результату 1-х діб в черевній порожнині виявляється вже значна кількість фібринозно-гнійного ексудату. Приєднується парез кишечника. Між спаяними кишковими петлями нерідко утворюються абсцеси. В окремих випадках спостерігаються під печінковий і під діафрагмовий абсцеси.
Перфорація ускладнює перебіг хронічних гастродуоденальних виразок. При мікроскопічному дослідженні в місці перфорації виявляється повне заміщення м'язової оболонки стінки органу рубцевою тканиною. Іноді відбувається перфорація в області вшитої виразки, що пояснюють гігантоклітиною грануліматозною реакцією в місці залишків шовного матеріалу. Ряд авторів (Н.С. Єпіфанов, 1959, і ін.) вказують, що на відміну від виразок шлунка краю перфоративної виразки дванадцятипалої кишки малігнізувати дуже рідко. Діаметр перфораційного отвору найчастіше становить 0,3-0,5 см (Н.Г. Сосняк, 1951, А.В. Самсонов, 1966, і ін.)
Характерною особливістю перфоративної виразки є прямовисність її країв. У досить товстому шарі некрозу виявляється значна кількість лейкоцитарного детриту. У зоні некрозу відзначаються набухання і фрагментація еластичних волокон, що пояснюється переварювальною дією шлункового або панкреатичного соку, а також еластози. Ю.М. Лазовский (1946) вказував на наявність у тканинах країв перфоративної виразки набряку, особливо підслизового шару, різкого повнокров'я судин, стазу і дрібних крововиливів, дистрофічних змін м'язових волокон, відкладень хромотропних субстанцій у грануляційно-рубцевих тканинах і у внутрішній оболонці судин, значної лейкоцитарної інфільтрації з великою домішкою еозинофілів.
Перфорація виразки є одним з найбільш частих і небезпечних ускладнень виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Саме тому кожному лікарю необхідно ґрунтовно підходити до її діагностики і лікування.
Шановний користувач, Ви зайшли як незареєстрований відвідувач. Ми пропонуємо Вам пройти реєстрацію для просмотра усієї інформаціі ПОРТАЛА!
Коментувати новину
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Ввести код: