Зареєструватись    Увійти
Авторизація
» » Методи дезінтоксикації та лікування перитоніту

Методи дезінтоксикації та лікування перитоніту

Категорія: Невідкладна хірургічна допомога населенню
лікування перитоніту
Накопичений клініцистами досвід показав, що, крім черевного діалізу, досить ефективним методом боротьби з інтоксикацією є форсований діурез, при якому відбувається посилене виділення азотистих сполук та інших токсичних метаболітів (Ф.І. Дуденко і співавтори, 1974; В.І. Філін, Б.Н. Саламатін, 1974; F. Di Vincenti, 1971; S. Keine, H. Treger, 1974, і ін.)
Методики форсованого діурезу можуть бути різними, однак обов'язковим є введення таких осмотичних діуретиків, як манітол, сорбіт (з розрахунку 1 -1,5 г/кг), у поєднанні з 2,4% розчином еуфіліну (20мл), а також значної кількості рідин (від 3,5 до 5 л і більше - доза визначається індивідуально) і врешті - лазиксу по 2 мл внутрішньовено або внутрішньом'язово. В результаті вдається отримати стійкий діурез (2,5-5 л/добу), що знижує інтоксикацію.
Принципово новим методом боротьби з інтоксикацією при перитоніті є тимчасове зовнішнє дренування грудної протоки (Д.Л. Піковський і співавтори, 1973; П.Н. Зубарев, 1974; М.І. Литкін і співавтори, 1977). Відведення при цьому протягом 4-6 діб до 5-10 л лімфи усуває інтоксикацію, покращує стан хворого. Так як лімфорея супроводжується великою втратою білка та інших речовин, необхідна їх компенсація шляхом парентерального введення відповідних кількостей втрачених організмом компонентів.
Використання при зовнішньому дренуванні грудного протоку лімфо сорбції (пропускання лімфи через катионобмінну смолу або активоване вугілля) дозволяє вводити повторно перфузійну рідину в організм і тим самим уникнути негативних сторін цього методу (Р.Т. Панченков і співавтори, 1977).
Ефективним і перспективним методом дезінтоксикації організму при перитоніті є гемосорбція (Ю.М. Лопухін, М.Н. Молоденков, 1978; Б.А. Рейс і співавтори, 1981, Н.Т. Терехов і співавтори, 1982, В А. Остапенко, 1984, і ін.).
Накопичено досвід позитивного ефекту гіпербаричної оксигенації в комплексі з іншими заходами для боротьби з інтоксикацією, гіпоксією, функціональною недостатністю різних органів при перитоніті Кількох сеансів такої терапії досить для виведення хворого із загрозливого стану (Г.А. Ратнер і співавтори, 1973; А.З. Дильдин, 1977; В.І. Кукош і співавтори, 1980).
Позитивний вплив на функцію серцево-судинної системи та інших органів надає в комплексному лікуванні хворих розлитим перитонітом лікувальна абдомінальна гіпотермія (В.Г. Васильков, 1969, 1977, 1978).
Отже, лікування загального перитоніту в пізніх стадіях представляє складне завдання. Лікування післяопераційного гострого загального перитоніту не може бути тільки за участі хірургів. Воно немислиме без участі кваліфікованого терапевта, реанімаголога-анестезіолога, посиленого штату середнього медперсоналу, навченого принципам догляду за важкохворими, а також без систематичного контролю основних функціональних і біохімічних показників
Враховуючи вищевикладене, найбільш раціональне лікування хворих з гострим загальним перитонітом можливо лише в умовах досить оснащених спеціалізованих відділень реанімації та інтенсивної терапії.
Шановний користувач, Ви зайшли як незареєстрований відвідувач. Ми пропонуємо Вам пройти реєстрацію для просмотра усієї інформаціі ПОРТАЛА!
Коментувати новину
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Ввести код: