Зареєструватись    Увійти
Авторизація
» » Боротьба з післяопераційними ускладненнями у хворих на захворювання органів черевної порожнини

Боротьба з післяопераційними ускладненнями у хворих на захворювання органів черевної порожнини

Категорія: Невідкладна хірургічна допомога населенню
захворювання органів
Після проведення операції у хворих на захворювання органів черевної порожнини слід пам’ятати наступне. Крім регулярного (через кожні 2-3 год.) видалення кишкового вмісту доцільно промивати просвіт кишки малими (300-500 мл.) порціями теплого ізотонічного розчину натрію хлориду (всього 1-1,5 л. на кожен сеанс). За допомогою промивання вдається швидше зменшити інтоксикацію; поява перистальтики наголошується в ряді випадків вже до кінця першої доби після операції.
Важливим моментом ведення таких хворих є суворий облік добової кількості рідини, що виділився через зонд (виключаючи промивку). Втрати рідини заповнюють введенням адекватної кількості парентерально. Не виключена можливість призначення через зонд антибіотиків спрямованої дії (канаміцин, неоміцин та ін.), інших препаратів, а на другу-третю добу після лапаротомії - поживних сумішей.
Обов'язкова часта аускультація живота для визначення часу появи перистальтики. Об'єктивними показниками її відновлення є також характер і динаміка виділень кишкового вмісту. Рівномірне виділення рідини через зонд на вдиху вказує на її пасивне витікання і відсутність перистальтичних хвиль. І, навпаки, періодичне, штовхоподібне виділення кишкового вмісту свідчить про появу активної моторики кишечника.
Зазвичай на п’яту добу моторна функція кишечника повністю відновлюється, про що свідчать дані аускультації, самостійне відходження газів, характер виділення рідини через зонд та ін. Все це служить показанням до видалення зонда. У ряді сумнівних випадків для оцінки стану моторики можна провести динамічний рентгенівський контроль з попереднім введенням через зонд 40-60 мл. 50-70% розчину кардіотраст (верографіну та ін.) Рентгенограми або оглядова рентгеноскопія через 5-10 хв. дають чітке уявлення про характер перистальтики.
Хірурги повинні бути завжди націлені на виявлення можливих післяопераційних ускладнень. Тактичний підхід до їх лікування повинен бути єдиним. Необхідно пам'ятати, що тривале консервативне лікування оперованих хворих з ознаками прогресування перитоніту чи виникнення внутрішньочеревних абсцесів недоцільно. Неправильним є запізніле рішення про релапаротомії і прагнення обмежитися паліативними втручаннями. Екстрена релапаротомія після операцій на органах черевної порожнини з приводу гострих захворювань при ряді важких ускладнень є життєво необхідним втручанням.
Шановний користувач, Ви зайшли як незареєстрований відвідувач. Ми пропонуємо Вам пройти реєстрацію для просмотра усієї інформаціі ПОРТАЛА!
Коментувати новину
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Ввести код: