Зареєструватись    Увійти
Авторизація
» » Порядок проведення огляду медичним працівником при захворюваннях черевної порожнини

Порядок проведення огляду медичним працівником при захворюваннях черевної порожнини

Категорія: Невідкладна хірургічна допомога населенню
Порядок проведення огляду медичним працівником
Обстеження починають з огляду хворого. При цьому звертають увагу на його поведінку, положення в ліжку (при перитоніті хворий зазвичай лежить на спині або боці з підведеними ногами і через біль боїться поворухнутися; при нирковій та печінкових коліках, а іноді при гострій странгуляційної непрохідності кишечника хворий кидається, швидко змінює позу і т. д.), форму живота, наявність післяопераційних рубців, участь передньої черевної стінки в акті дихання.
Далі оцінюють забарвлення видимих слизових оболонок і шкіри обличчя, вираз обличчя («маска Гіппократа» при перитоніті, блідість при кровотечі, жовтушність при захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів, синюшність при важкій інтоксикації і легенево-серцевій недостатності).
Обов'язковими є аускультація і перкусія органів грудної клітини, так як пневмонія і плеврит можуть симулювати так званий помилковий гострий живіт. Оглядають ротову порожнину (можливе поєднання ангіни з гострим апендицитом), мова (сухий, обкладений, характер нальоту), визначають АД, частоту і характер пульсу, частоту дихання і вимірюють температуру тіла. Потім переходять до огляду живота. Роздутий, асиметричний живіт частіше свідчить про наявність гострої непрохідності кишечника. Рівномірне здуття спостерігається у хворих практично при всіх гострих хірургічних захворюваннях органів черевної порожнини, в той час як втягнутий живіт характерний для початкової стадії так званого Перфоратного перитоніту.
Звертають увагу на зміну забарвлення шкіри живота (ціанотичні плями, «мармуровий живіт» - при панкреатиті, гіперпігментація в області застосування грілок - при гострому холециститі і у хворих на виразкову хворобу, множинні зірчасті ангіоми - при цирозі печінки та хронічному гепатиті).
Після огляду живота роблять пальпацію передньої черевної стінки, спочатку поверхневу (вона дає можливість встановити наявність напруги м'язів передньої черевної стінки), а потім глибоку (для виявлення області максимальної хворобливості). При глибокій пальпації визначають і наявність різних утворень у черевній порожнині (збільшений жовчний міхур, блукаюча нирка, розтягнутий сечовий міхур, збільшена матка, інфільтрат та ін.).
Обов'язково відзначають положення печінки по відношенню до ребер, її консистенцію, характер поверхні і краї (наприклад, печінка збільшена, виступає на 3-5 см з-під реберної дуги, щільна, край печінки закруглений), пальпацією в положенні на правому боці впівоберта визначають наявність збільшеної селезінки.
Слід пам'ятати, що у більшості хворих з гострими хірургічними захворюваннями ригідність або напруга м'язів передньої черевної стінки визначається частіше в проекції органу, в якому розвинулася патологія, або в місцях скупчення накопиченого вмісту (бічні канали черевної порожнини, клубові області). Напруження черевної стінки при гострій хірургічній патології може і не бути, особливо у осіб похилого віку. У дітей можливе напруження м'язів живота при пневмонії, через плач чи страх. Тому дитину при огляді потрібно відволікти. У кожного хворого слід визначати напруження м'язів живота в положенні не тільки лежачи, але й напівсидячи (при помилковому «гострому животі» напруга зникає).
Обов'язковим діагностичним прийомом є перкусія. Вона дозволяє встановити наявність вільного газу в черевній порожнині (зникнення або зменшення печінкової тупості при перфорації полого органу; при інтерпозиції роздутої кишки - симптом хибно позитивний), ділянок підвищеного тимпаніту (при гострій непрохідності кишечника), наявність вільної рідини (зміщуване притуплення в пологих місцях при внутрішньочеревній кровотечі, перитоніті). Перкусією і легким постукуванням пальцями по черевній стінці можна іноді уточнити місце хворобливості. Постукуванням виявляють і симптом флуктуації за наявності вільної рідини в черевній порожнині.
Слідом за перкусією проводять аускультацію живота. При цьому встановлюють наявність або відсутність перистальтики, посилення її перед місцем перешкоди при гострій непрохідності кишечника, шум «падаючої краплі» та ін.
Лікар зобов'язаний уточнити наявність або відсутність багатьох симптомів, що характеризують ту чи іншу гостру хірургічну. Записувати всі негативні симптоми не слід, але такі, як подразнення черевної порожнини (симптом Щоткіна-Блюмберга) і болючість в області нирок (симптом Пастернацького), навіть якщо вони виявилися негативними, повинні бути відзначені в історії хвороби.
Обстеження хворого буде неповним, якщо не буде проведено ректальне дослідження, що дозволяє з'ясувати наявність хворобливості, ущільнень, флуктуації, наявність або відсутність калових мас в ампулі прямої кишки, характер її сфінктера. У жінок обов'язково проводять вагінальне дослідження.
Як правило, ретельно зібраний анамнез та клінічне обстеження дозволяють поставити діагноз гострого хірургічного захворювання органів черевної порожнини.
Шановний користувач, Ви зайшли як незареєстрований відвідувач. Ми пропонуємо Вам пройти реєстрацію для просмотра усієї інформаціі ПОРТАЛА!
Коментувати новину
Ваше Ім'я:
Ваш E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчеркнутый текст Зачеркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Вставка ссылкиВставка защищенной ссылки Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Ввести код: